Давним-давно, 1600 років тому, жив у місті Мирах, у Малій Азії, хлопець Миколай. Його батько й мати померли, залишивши синові чималий спадок. У серці Миколая була велика доброта, і він вирішив роздати своє майно бідним, а особливо дітям. Згодом Миколай став священиком, а далі й єпископом у Мирах. Всі шанували й любили його за доброту, за ласкавість і мудрість. А про діток він ніколи не забував. Як тільки довідувався, що якась дитина в біді, зараз ішов до неї з потіхою й подарунками.