Відокремлений підрозділ
Національного університету біоресурсів і природокористування України
БЕРЕЖАНСЬКИЙ АГРОТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ

          
A
A
A

 

Завідувач науково-дослідного відділу

Диня Володимр Іванович

кандидат технічних наук, доцент


Адреса: 47501, Тернопільська обл., м. Бережани, вул. Академічна, 20,

Головний  корпус, каб. 114, E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.


 

Наукова, науково-технічна та інноваційна діяльність у вищих навчальних закладах є невід’ємною складовою освітньої діяльності і провадиться з метою інтеграції наукової, освітньої і виробничої діяльності в системі вищої освіти. Провадження наукової і науково-технічної діяльності університетами, академіями, інститутами є обов’язковими. (Закон України "Про вищу освіту", стаття 65, п.1)

Науково-дослідний відділ у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про вищу освіту», законодавчими й іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, Положенням про ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут»,  Положенням про організацію навчального процесу у ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут»,  Правилами внутрішнього розпорядку інституту

 

Працівники науково-дослідного відділу ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут»

Тригуба Богдан Михайлович – фахівець науково-дослідного відділу

Дзядикевич Ірина Ігорівна – фахівець науково-дослідного відділу

Гринів Михайло Васильович – фахівець науково-дослідного відділу

Захарів Орест Ярославович – д.с-г.н., проф., завідувач науково-дослідного відділу

Барилко Надія Василівна – фахівець науково-дослідного відділу

Поворозник Іванна Іванівна – фахівець науково-дослідного відділу

Женчук Наталія Романівна – фахівець науково-дослідного відділу

Хома Юлія Андріївна – завідувач лабораторії «Технологія виробництва біогазу»

Замора Світлана Ігорівна – науковий співробітник науково-дослідного відділу

Лапунька Галина Михайлівна – лаборант науково-дослідної лабораторії

Білан Микола Павлович – фахівець науково дослідного відділу

Петровська Тетяна Богданівна – фахівець науково-дослідного відділу

Диня Володимир Іванович – к.т.н., доц., завідувач підрозділу наукової роботи студентів

Орловський Руслан Михайлович – к.с-г.н., голова дорадчої служби, провідний фахівець науково-дослідного відділу

Гнатьо Михайло Васильович – фахівець науково-дослідного відділу

Фльонц Ігор Володимирович – к.т.н., доц., завідувач лабораторії «Виробництво пелет з лігнінно-целюлозної біомаси»

Нестеренко Олексій Вікторович – завідувач лабораторії «Підготовка біомаси до бродіння»

 

До складу входять науково-дослідні лабораторії кафедр інституту:

  • науково-дослідна лабораторія «Технологія виробництва біогазу»;
  • науково-дослідна лабораторія «Виробництво пелет з лігнінно-целюлозної біомаси»;
  • науково-дослідна лабораторія «Підготовка біомаси до бродіння».

 

 

Голова ради

Zhubak 1

д-р.екон.наук., проф. Жибак Мирон Миколайович

директор інституту

 

 Заступник голови ради

Bilyk S

канд.техн.наук, доц. Білик Степанія Григорівна

заступник директора з навчальної та навчально-методичної роботи

 Секретар ради

Feduniak I

канд.екон.наук, доц. Федуняк Ігор Осипович

доцент кафедри економіки підприємства

Zahariv O

Захарів Орест Ярославович

д-р.с.-г.наук, проф.

професор кафедри екології, охорони навколишнього середовища

Petrenko N

Петренко Наталія Іванівна

д-р.екон.наук, проф.

професор кафедри обліку та аудиту

Sudomyr_S

Судомир Світлана Михайлівна

д-р.екон.наук, доц.

завідувач відділу навчально-науково-інноваційноваційної діяльності

Pastyshenko

Пастушенко Сергій Іванович

д-р.техн.наук, проф.

завідувач кафедри енергетичних машин та технічного сервісу

Bunko

Бунько Василь Ярославович

канд.техн.наук, доц.

декан факультету енергетики та електротехніки

Герчанівська Світлана Валеріївна

канд.екон.наук, доц.

завідувач кафедри обліку і аудиту

Pavliv O

Павлів Олег Володимирович

канд.вет.наук, доц.

завідувач кафедри екології, охорони навколишнього середовища

Gyrsjka_I

Гурська Ірина Степанівна

канд.екон.наук, доц.

завідувач кафедри економіки підприємства

Dunia

Диня Володимир Іванович

канд.техн.наук, доц.

завідувач кафедри машиновикористання та технологій в с.г.

Dragan

Драган Андрій Петрович

канд.техн.наук

завідувач кафедри загальноінженерної підготовки

Zaychuk

Зайчук Володимир Миколайович

 

завідувач відділу гуманітарної освіти, виховання і студенстьких справ

Фльонц Дарія Петрівна

 

старший інспектор інспектор з кадрів

 

Kachyrivsky

Качурівський Володимир Орестович

канд.пед.наук, доц.

доцент кафедри інформаційних технологій та вищої математики

Колодійчук Любомир Семенович

канд.пед.наук, доц.

завідувач кафедри електротехнологій та експлуатації енергообладнання

Кузьович Василь Степанович

канд.с.-г.наук, доц.

завідувач кафедри лісового і садово-паркового господарства

Logush I

Логуш Іван Володимирович

канд.техн.наук, доц.

завідувач підрозділу навчально-виробничої діяльності та професійно-технічної освіти

Луговий Богдан Васильович

канд.іст.наук, доц.

завідувач кафедри гуманітарних дисциплін

Матвіїшин Петро Володимирович

канд.техн.наук, доц.

заступник директора з адміністративно-господарської діяльності

Мигдаль Дарія Михайлівна

 

Головний бухгалтер

Фльонц Ігор Володимирович

канд.тех.наук, доц.

Рамш Василь Юрійович

канд.тех.наук, доц.

завідувач кафедри енергетики та автоматики

Трач Наталія Михайлівна

 

Завідувач бібіліотеки

Бідолах Дмитро Ілліч

канд.тех.наук, доц.

доцент кафедри лісового і садово-паркового господарства

Фльонц Олег Володимирович

канд.тех.наук, доц.

координатор міжнародних програм

Христенко Галина Михайлівна

канд.екон.наук, доц.

завідувач навчального відділу інституту

Чвартацький Ігор Іванович

канд.техн.наук, доц.

декан агроінженерного факультету

Ярема Любов Василівна

канд.екон.наук, доц.

декан факультету економіки і природокористування

Пак Олеся

Голова студентської ради інституту

Ониськів Олег

Голова студентської ради агроінжерного факультету

Харкевич Володимир

Голова студентської ради факультету енергетики та електротехніки

Для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки громадян, які тимчасово не працюють у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, створено Державну службу зайнятості, яка діє під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування.

 Державна служба зайнятості складається з:

 - Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України;

 - центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості;

 - центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення;

 - інспекцій по контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення.

 Державна служба зайнятості: аналізує і прогнозує попит та пропозицію на робочу силу, інформує населення й державні органи управління про стан ринку праці; консультує громадян, власників підприємств, установ і організацій або уповноважені ними органи, які звертаються до служби зайнятості, про можливість отримання роботи і забезпечення робочою силою, вимоги до професії та з інших питань, що є корисними для сприяння зайнятості населення; обліковує вільні робочі місця і громадян, які звертаються з питань працевлаштування; допомагає громадянам вибрати підходящу роботу і власникам підприємств, установ, організацій або уповноваженим ними органам у доборі необхідних працівників; організує при потребі професійну підготовку і перепідготовку громадян у системі служби зайнятості або скеровує їх до інших навчальних закладів, що здійснюють підготовку та перепідготовку працівників, сприяє підприємствам у розвиткові й визначенні змісту курсів навчання і перенавчання; надає послуги з працевлаштування та професійної орієнтації працівникам, які бажають змінити професію або місце роботи (у зв’язку з пошуками високооплачуваної роботи, зміною умов і режиму праці тощо), вивільнюваним працівникам та незайнятому населенню; реєструє безробітних і подає їм у межах своєї компетенції допомогу, в т. ч. грошову; бере участь у підготовці перспективних та поточних державної і територіальних програм зайнятості й заходів щодо соціальної захищеності різних груп населення від безробіття.

 Вакансій тут достатньо, але переважно це або робочі вакансії, або вакансії з не дуже привабливою оплатою праці.

 Проте не варто ігнорувати можливості центрів зайнятості. Треба використовувати будь-який шанс для пошуку роботи, адже багато підприємств традиційно співпрацюють саме з цими структурами.

Агентства з працевлаштування. Звернення до агентств із працевлаштування як спосіб пошуку роботи зручний тим, що всією рутинною, стомлюючою і часто невдячною роботою замість Вас займаються менеджери цих агентств.

 Звісно, що за Ваші гроші. Зазвичай вони надзвичайно ввічливі, як і всі платні дядьки і тітки: уважно розпитують Вас, докладно записують усі Ваші дані, беруть Ваше резюме, після чого відправляють Вас на співбесіди до потенційних роботодавців.

 Кадрові агентства бувають двох типів: із вступним внеском або з відрахуванням якихось відсотків від Вашої першої зарплати.

 Від перших краще триматися подалі. Вони найчастіше займаються шахрайством – у кращому випадку Вам організують якусь співбесіду, в гіршому – просто морочитимуть голову координатами фірм, де Ви в жодному випадку роботи не знайдете, а в найгіршому – просто забудуть про Вас, бо гроші від Вас отримані наперед.

 Ще Вам можуть підсунути координати фірм, узяті з оголошень у звичайних друкованих виданнях, більше того, ще й 2-3 місячної давнини. Вам доведеться самому зв`язуватися отриманими телефонами, половина з яких виявиться фіктивними.

 А в гіршому випадку Вам просто постійно морочитимуть голову («у даний момент нема придатних вакансій») – доти, поки Ви не плюнете на витрачені гроші й не забудете дорогу до агентства.

 Із другим типом кадрових агентств ситуація краща. Після того, як Ви підпишете договір, приготуйтеся до щоденних атак вакансіями. Співробітники таких агентств, як правило, виявляють велику активність (воно й зрозуміло: адже ж хочеться отримати комісійні з Вашої першої зарплати). Ваше завдання – фільтрувати пропозиції.

 Окрім того, в таких агентствах можуть запропонувати додаткові послуги (тестування, складання і тиражування резюме тощо), але згоджуватися на це доцільно за умови, коли плата за них не перевищує розумні межі.

 І ще: не піддавайтеся на провокації. У цих агентствах теж люблять вмовляти кандидатів, навіть свідомо знаючи, що пропонована позиція Вам не підходить. Із одного боку, менеджери кадрових агентств не завжди розуміються на тонкощах Вашої професії, а з іншого, їхня головна мета – це швидше зняти з Вас відсоток за майбутню роботу.

 Багато кадрових агентств, окрім працевлаштування, пропонують додаткові послуги на платній основі. Наприклад, Вам можуть порадити пройти консультацію в психолога чи оцінити інтелектуальні здібності. Правда, забудуть сказати, що психолог – теж наша людина, а Ваші гроші стали нашими грішми.

 Проте плата за низку послуг, наприклад, тиражування резюме чи його масове розсилання, цілком виправдана, якщо, звичайно, не перевищує доступних для Вас меж. Але вкрай обережно варто ставитися до агентств, що вимагають значної плати за такі невизначені речі, як «консультації з профорієнтації» чи різні курси навчання «з наступною гарантією працевлаштування». Знайте: єдине, що можна гарантувати в працевлаштуванні, – це повна відсутність будь-яких гарантій.

Рекрутингові агентства. Ще на ринку працевлаштування працюють також рекрутингові фірми. Від кадрових агентств вони відрізняються тим, що для здобувачів їхні послуги безкоштовні – добір кадрів оплачують роботодавці. Однак не поспішаєте радіти. Такі фірми дуже дбають про свою репутацію, тому часто ставлять зависокі вимоги і є надто примхливими стосовно кандидатів.

 Проте це не означає, що в рекрутинговій фірмі з Вами просто не розмовлятимуть. Ваше резюме вони, найімовірніше, візьмуть у будь-якому випадку, але численних запрошень на співбесіди після цього не чекайте. У рекрутингових агентствах орієнтуються, як правило, на добір керівних кадрів чи фахівців високої професійної кваліфікації, «продавати» яких дуже вигідно. А оскільки роботу з пошуку потрібного фахівця гарантовано оплачують, то вивченням і перевіркою кандидатів вони займаються досконало, без поспіху. Звичайно такі фірми добирають тільки ті кандидатури, які щонайкраще відповідають усім вимогам замовника. У більшості випадків рекрутерів цікавлять претенденти, котрі домоглися великих професійних успіхів, зі стабільним послужним списком і відсутністю «білих плям» у трудовій біографії. Якщо Ви – щасливий власник усього перерахованого, Вам там будуть дуже раді.

Компанії з цілеспрямованого добору персоналу. Executive Search відрізняється від рекрутменту за всіма основними параметрами – за метою, учасниками процесу, термінами виконання, формою оплати і, головне, за технологією, тобто засобами й методами виконання роботи.

 Мета Executive Search полягає в забезпеченні компанії/організації керівниками вищої ланки, а також рідкісними фахівцями (про них ми вже згадували вище). Йдеться, як правило, про ключову особистість головного “найманого” співробітника і його найближче оточення, до якого належать:

 -генеральний директор;

 -менеджер;

 -голова правління;

 -голова представництва;

 -директори з продажів;

 -директори з маркетингу;

 -директори з логістики;

 -директори з PR;

 -директори з персоналу;

 -фінансові директори;

 -начальники департаментів та інші відповідальні особи, з числа керівництва компанії.

 Тобто, мова про професіоналів, кількість яких обчислюється десятками, якщо взагалі не одиницями.

 Природно, що замовниками таких високих позицій є, як правило, або власники компаній, або перші особи (генеральний директор), котрі для вирішення принципово важливих кадрових питань мають окремий бюджет.

Проблемні аспекти співпраці з кадровими агентствами. На думку багатьох претендентів через кадрові агентства практично неможливо знайти роботу. Проте тисячі працевлаштованих можуть сказати й протилежне. Тому потрібна низка уточнень щодо спірних питань роботи кадрових агентств.

 1. Не всім щастить відразу. Найвищі шанси отримати допомогу в кадровому агентстві мають фахівці рідкісних професій, а також кваліфіковані професіонали: менеджери вищої та середньої ланок, інженерно-технічні працівники, виробничий персонал, адміністративні працівники. І головне з досвідом роботи, хоча б від 1 року.

 2. Є кілька причин того, що рекрутери приховують назву фірми-працедавця. З одного боку, договором може бути передбачена конфіденційність інформації про клієнта, а з іншого – частими є випадки, коли претендент, дізнавшись назву компанії, відразу ж звертається до працедавця безпосередньо, тож копітка робота, що її виконало агентство, стає нікому не потрібною.

 3. Агентів часто звинувачують у тому, що вони не відповідають на надіслані резюме. Рекрутер протягом дня переглядає 150 – 200 резюме. За день на поштову скриньку приходить близько 500 листів, з яких резюме становлять близько половини. Резюме на конкретну вакансію може не надійти зовсім.

 4. Окремі вакансії “висять” по півроку. Це справді так. Часто за однією позицією “ховаються” кілька вакансій. Наприклад, якщо в оголошенні написано «потрібен інженер з телекомунікацій на підприємство», це може означати, що в штаті компанії є 5 інженерів з телекомунікацій, і потрібно закрити всі вакансії. А з іншого боку, і кадровим агентствам потрібно поновлювати свої бази даних

Десять-п`ятнадцять секунд… Багато це чи мало? Залежно для чого. Аби щось сказати, крім привітань типу Доброго дня і До побачення – дуже мало. Зате почути можна досить. Не стільки слова, як глибину їхнього змісту.

 Звичайно, мова не про весь телефонний дзвінок такої тривалості, але саме ці перші секунди створюють враження про Вас. І воно має бути позитивним.

 Тому зупинимося на найтиповіших помилках, котрі роблять пошукувачі в перші хвилини розмови.

 Занадто швидкий темп. Не треба говорити швидко! Вам дадуть змогу довести свою оперативність, коли Вас про щось розпитуватимуть, а Ви, без довгих пауз і слів-паразитів, будете чітко відповідати на запитання. Але в перші моменти звичку говорити швидко і напористо варто взяти під контроль.

 Пам’ять голосу. Розмовляли щойно Ви з іншим роботодавцем, і Вам відмовили, з Вами поговорили не так, як Ви хотіли, Ви втомилися. Голос це запам`ятовує і відображає нотки попередніх розмов, Вашої стурбованості, розпачу. Зупиніться і відпочиньте.

 Не поспішайте з висновками. Після розмови спокійно проаналізуйте її та не робіть поспішних висновків.

 Занадто офіційний голос.

 “Прохач чи скарб?”. У першому випадку – благаючі нотки у покірливому голосі, а в другому – розв`язаність на кшталт: “Вам пощастило, що до мене потрапив ваш телефон!” Звичайно – це крайнощі, але зважайте на це.

Ми в Facebook

 

Перейти на офіційну сторінку


БАТІ

Пропозиція до зміни підпису світлини




Вашy пропозицію відправлено на розгляд адміністратору сайту!

 
 

Взаємодія із світлиною


 

БАТІ