ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ ТА ВИЗНАЧЕННЯ
Освітній процес в БАТІ – це структурована система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти певного освітнього ступеня відповідно до вимог стандартів освітньої діяльності та стандартів вищої освіти.
Освітній процес базується на принципах науковості, гуманізму, демократичності, безперервності та ступеневості освіти. При цьому він орієнтується на формування освіченої, гармонійно розвинутої особистості, здатної до постійного оновлення знань, професійної мобільності та прискореної адаптації в умовах трансформаційних змін.
Нормативно-правовою базою організації освітнього процесу в інституті є Закон України «Про вищу освіту», «Положення про організацію освітнього процесу у ВП НУБІП України «Бережанський агротехнічний інститут», освітньо-професійні програми підготовки фахівців відповідних професійних спрямувань і освітніх ступенів.
Зміст освіти – це науково обґрунтована система дидактично та методично оформленого навчального матеріалу для різних освітніх рівнів. Зміст освіти визначається освітньо-професійною програмою підготовки, структурно-логічною схемою підготовки, навчальними програмами дисциплін, силабусами дисциплін, іншими нормативними актами органів державного управління освітою, НУБіП України та закладу вищої освіти і відображається у відповідних підручниках, навчальних посібниках, методичних матеріалах, дидактичних засобах, а також під час проведення навчальних занять та інших видів навчальної діяльності.
Освітня програма - система освітніх компонентів на відповідному рівні вищої освіти в межах спеціальності, що визначає вимоги до рівня освіти осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою, перелік навчальних дисциплін і логічну послідовність їх вивчення, кількість кредитів ЄКТС, необхідних для виконання цієї програми, а також очікувані результати навчання (компетентності), якими повинен оволодіти здобувач відповідного ступеня вищої освіти.
Структурно-логічна схема підготовки – це наукове і методичне обґрунтування процесу реалізації освітньо-професійної програми підготовки.
Зміст освіти складається з обов’язкової та вибіркової частин. Обов’язкова частина визначається відповідним стандартом вищої освіти, вибіркова частина – вченими радами факультетів та інституту.
Основним нормативним документом, що визначає організацію навчального процесу в конкретному напрямі освітньої підготовки, є навчальний план, який складається деканатами факультетів на підставі освітньо-професійної програми, і визначає перелік та обсяг обов’язкових і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми та засоби проведення поточного і підсумкового контролю.
Для конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік складається робочий навчальний план.
Місце і значення навчальної дисципліни, її загальний зміст та вимоги до знань і вмінь визначаються навчальною програмою дисципліни. Для навчальної дисципліни на підставі навчальної програми та навчального плану на відповідних кафедрах складається робоча навчальна програма дисципліни, яка містить виклад конкретного змісту дисципліни, послідовність, організаційні форми її вивчення та обсяг, визначає форми та засоби поточного і підсумкового контролю.
Для здобувачів вищої освіти з метою пояснення змісту дисципліни, результатів навчання, вимог щодо набуття відповідних компетентностей розробляється силабус. Силабус – це персоніфікована програма викладача для навчання здобувачів вищої освіти з кожної навчальної дисципліни.
Освітній процес в інституті здійснюється в таких формах: навчальні заняття, виконання індивідуальних завдань, самостійна робота студентів, практична підготовка, контрольні заходи.
Основними видами навчальних занять є лекція, лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття, консультація.
Організація навчальних занять регулюється розкладом занять за семестрами та річним графіком навчального процесу.
Самостійна робота здобувача вищої освіти є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових занять. Час, відведений для самостійної роботи студента, регламентується робочим навчальним планом і становить не менше 1/3 і не більше 2/3 загального обсягу навчального часу студента, відведеного для вивчення конкретної дисципліни.
Практична підготовка здобувачів вищої освіти – це обов’язковий компонент навчальної програми для здобуття освітнього ступеня, що має на меті набуття студентом професійних навиків та вмінь. Вона здійснюється на передових сучасних підприємствах сільськогосподарського і лісогосподарського профілю під організаційно-методичним керівництвом НПП інституту та спеціаліста підприємства.
Екзамени (курсові роботи) проводяться з метою оцінки знань студентів з навчальних дисциплін, їхнього вміння творчо використовувати набуті знання для вирішення практичних завдань професійного спрямування.
Заліки є формою перевірки успішності виконання лабораторних і практичних робіт, засвоєння студентами навчального матеріалу з окремих частин навчальних дисциплін, виконання та захисту курсових проектів (робіт), проходження навчальних і виробничих практик.
Екзамени складаються протягом екзаменаційних сесій відповідно до графіків навчального процесу. Складання заліків закінчується до початку екзаменаційної сесії.
Диференційовані заліки з курсових проектів (робіт) виставляються на підставі оцінки їх якості та результатів захисту перед комісією, що створюється кафедрою у складі двох викладачів, з обов’язковою участю безпосереднього керівника проекту (роботи).
Навчальний час студента визначається кількістю облікових одиниць часу, відведених для здійснення програми підготовки. Обліковими одиницями навчального часу студента є академічна година, навчальний день, тиждень, семестр, курс і рік.
Академічна година – це мінімальна облікова одиниця навчального часу, тривалість якої становить 45 хвилин.
Навчальний день студента триває не більше 9 академічних годин, а навчальний тиждень – 54 академічні години.
У зв’язку із запровадженням дистанційної форми навчання, розширенням електронної мережі інституту і з метою поліпшення організації індивідуальної роботи студентів аудиторні заняття проводяться парами тривалістю 80 хв без перерви.
Навчальний семестр – складова частина навчального часу студента, що закінчується підсумковим семестровим контролем. Тривалість семестру визначається графіком навчального процесу відповідно до робочого навчального плану.
Навчальний курс – завершений період навчання студента протягом навчального року. Тривалість перебування студента на навчальному курсі включає час навчальних семестрів, підсумкового контролю та канікул.
Кредитно-модульна система навчання. З 2004 р. в інституті запроваджена кредитно-модульна система навчання студентів на всіх курсах навчання та програмах підготовки фахівців ОС «Бакалавр» і «Магістр».
Принцип модульного навчання полягає в тому, що навчальний матеріал кожної дисципліни, відповідно до його обсягу та структури, поділяється на змістові модулі.
Змістовий модуль – це логічно завершена частина теоретичного та практичного навчального матеріалу з дисципліни і містить у собі, як правило, декілька лекційних тем, практичних (семінарських) занять, лабораторних робіт, розрахункових завдань і т.д. Кількість змістових модулів з дисципліни визначає науково-педагогічний працівник, який відповідає за її викладання, і затверджує кафедра.
Загальне навчальне навантаження (аудиторна і позааудиторна робота, самостійна робота тощо) вимірюється у годинах або кредитах Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (ЄКТС). Згідно з рекомендаціями зазначеної системи 1 кредит ЄКТС відповідає 30 год.
Загальне навчальне навантаження студента на один навчальний рік має становити не менше 60 кредитів ЄКТС, на семестр – 30 кредитів ЄКТС.