Афганська війна – болючий спогад воїнів-ветеранів, невимовна туга матерів, сестер, родичів загиблих. Це рана, яка не загоюється, котра завжди кровитиме.
Не відболить це горе, не виплачеться і не відпечалиться на нашій землі, допоки житимуть батьки, брати і сестри, вдови і діти підступно вбитих у горах Афганістану синів України.
Афганістан не відпускає тих, хто ступав на його землю. Він сниться... Він болить...
Українці пам’ятають, вшановують ветеранів боїв в Афганістані та в інших гарячих точках. Один день в рік! А вони живуть з цим вже
тридцять років.
У круговерті сьогоднішніх нелегких буднів не забуваймо про найсвятіше: пам’ять потрібна не мертвим – пам’ять потрібна живим.
В цей день хочемо привітати наших колег, учасників бойових дій – художнього керівника хору Олега Плонку та керівника військової кафедри Леоніда Береговського.
Проте, ніщо не применшує героїзму наших воїнів там, в афганському пеклі. І ніхто та ніщо не має бути забутим.
Бібліотека інституту.