Із здобуттям Україною незалежності одним із найважливіших завдань, що постало перед державою, було створення всебічних умов для розвитку і утвердження української мови як державної. Указом Президента України 1997 року було встановлено День української писемності та мови, який відзначається 9 листопада.
Це свято спрямоване на підтримку рідної мови, привернення уваги світового українства до проблем української мови, її вивчення та розвитку, пропаганди і популяризації, та водночас демонстрацію її краси й багатства, літературної довершеності. Це свято гуртує усіх нас на шляху відродження духовності, зміцнення державності, формування громадянського світогляду. Адже кожен народ відбувся лише тоді, коли усвідомив себе у рідному слові.
Мова - одна з головних ознак нації, вона забезпечує єдність функціонування і розвитку етносу у просторовому і часовому вимірах.
"Мова - втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! Борімося за красу мови, за правильність мови, за багатство мови..." (М.Рильський).
Святкування Дня української писемності та мови 9 листопада не випадкове, адже саме цього дня православна церква вшановує пам'ять Преподобного Нестора-літописця (бл.1050-1114). Він у сімнадцять років прийшов у Києво-Печерську лавру послушником. Молитвою юний подвижник невдовзі перевершив найвидатніших старців. Головним його послухом у монастирі була книжкова справа, яка стала змістом життя Нестора.
У цей день фонд бібліотеки інституту поповнився книгами, подарованими читачкою бібліотеки канд.техн.наук, доц. Калиній Іриною Василівною.
Літопис нескоренної України: Документи, матеріали, спогади. Книга 1 (Підготували Я. Лялька, П. Максимчук, І. Патер та ін.) Авт.передмови Я.Лялька, Р. Бачинський.-Львів, Просвіта, 1993; іл.-800с. У книзі публікуються документальні матеріали, спогади про більшовицькі реперсії, та депортації населення Західної України, Буковини і Закарпаття, розкривається трагічна доля українського народу після вересня 1939 р. у воєнні і повоєнні роки, йдеться про масові ув`язнення і знищення тоталітарним режимом населення, у першу чергу діячів науки та культури, духовенства, про ліквідацію греко-католицької церкви. Висвітлюються визвольні змагання українського народу, боротьба ОУН-УПА за відновлення Української Самостійної Соборної держави. |
|
Лазарович, М. Чин леґіону Українських січових стрільців на Тернопіллі : друга половина 1915 — початок 1918 р. / М. Лазарович. — Т. : Навч. книга — Богдан, 2012. — 224с. У монографії висвітлено події, пов’язані з російською окупацією Тернопілля під час Першої світової війни, та збройну боротьбу легіону Українських січових стрільців проти загарбників на теренах краю. Значну увагу приділено розгляду становища мешканців Тернопільщини в роки воєнного лихоліття. |
|
Слово о полку Ігоревім/ Упоряд. та приміт. О.Мишанича; Іл.,макет та худож.оформл. В.Лопати.-К.: Рад.шк., 1986.-310с.: іл.-Текст давньорус., укр. Та рос. Мовами. Пам'ятка літератури стародавньої Русі, героїчна поема кінця XII ст, одна з найвідоміших пам'яток давньоруської літератури. В основі сюжету — невдалий похід руського новгород-сіверського князя Ігоря Святославича на половців у 1185 році. «Слово» було написано в кінці XII століття, невдовзі після описуваної події (часто датується тим же 1185 роком, рідше 1-2 роками пізніше). Перейняте мотивами слов'янської народної поезії з елементами язичницької міфології, за своєю художньою мовою та літературною значущістю «Слово» стоїть у ряді найбільших досягнень середньовічного епосу. |
|
|
33-й: Голод [Текст]: Народна Книга-Меморіал / упоряд.: Л. Б. Коваленко. – К. : Рад. письм., 1991. – 584 с.
Матеріали в Книзі-Меморіалі згруповано за тодішнім (початок 30-х років) адміністративно-територіальним поділом Української РСР, яка складалася з семи областей: Вінницької, Дніпропетровської, Донецької, Київської, Одеської, Харківської, Чернігівської (до складу Української РСР входила також Молдавська АРСР). |
Щиро дякуємо за подарунок!
Ці книги обов'язково знайдуть свого читача в нашій бібліотеці!
завідувач бібліотеки Трач Н.М.