Ось і наблизились ми до одного із найголовніших християнських свят Різдва Христового. Це світле свято, встановлене на честь народження у людському тілі Сина Божого Дівою Марією і відображає особливу духовну радість, яка обіймає кожного з нас, бо цей день – незвичайний. Ми прославляємо одну з найвеличніших подій Священної історії щирим і сповненим радості привітанням: „Христос народився – славімо Його!”
Згідно з Євангелієм, Ісус Христос народився в часи правління імператора Августа в юдейському місті Вифлеємі.
У ніч Народження Христа його сім'я опинилася в печері, що використовувалася як хлів, а тому у Різдвяному вертепі немовля Ісус зображується в яслах із сіном в оточенні людей, овець і корів.
У момент народження Христа зійшла Віфлеємська зірка, що вказала про цю значну подію мудрецям зі Сходу. До Христа прийшли поклонитися пастухи, а потім і волхви з безцінними дарами — золотом, ладаном і смирною.
Дізнавшись про народження Христа, цар Ірод велів убити всіх дітей у віці до 2 років, але чоловік Марії, Йосип, дивом врятував свою сім'ю, втікши до Єгипту, і, перебуваючи там до самої смерті Ірода, як сповістив ангел.
Свято Різдва Христового починається напередодні, з Різдвяного Святвечора. Його значення настільки велике, що навіть літочислення ми ведемо саме від моменту появи на небі першої зірки, що знаменує Народження Ісуса Христа.
Святий Вечір є останнім днем 40-денного посту і періодом посиленого приготування до святкування Різдва Христового. Традиційно в цей день утримуються від їжі до появи першої зірки на небі.
Перед Вечерею господар заносив у домівку солому і сіно, щоб це нагадувало про те, що Спаситель народився не в царських палатах, а в яслах овечого хліву. Соломою стелили підлогу, а сіном застеляли стіл. На кожний кут святкового стола кладуть по головці часнику – як символ оберегу від нечистої сили.
За Різдвяною традицією, головним частуванням у Святий вечір, звичайно ж, є кутя — ритуальна слов'янська страва, приготована з крупи і меду із додаванням маку, горіхів, сухофруктів. Саме з неї, запаливши Різдвяну свічку, пом'янувши померлих родичів, і, помолившись про здоров'я живих, глава сім'ї, а за ним і всі інші, починають трапезу.
Крім куті на столі має бути ще 11 пісних страв, у числі яких: борщ, риба, гриби, вареники, узвар. Куті потрібно з'їсти три ложки, а потім покуштувати всі страви на столі.
Також є традиція, що після святкової трапези діти несуть своїм хрещеним «вечерю» — кутю, здобну випічку, цукерки та інші продукти. В обмін хресні пригощають хрещеників, дарують подарунки і гроші.
Ближче до півночі, починається колядування з піснями-колядками, звісткою про народження Христа, побажаннями здоров'я і достатку, за що колядників обдаровують їжею, солодощами та грошима.
З Різдвяного святвечора починаються два тижні святок, які тривають до Водохреща.
Зранку всі люди йшли до церкви на Святкову Службу Божу, після якої починалося масове колядування.
У світлі Різдва Христового людина повинна прагнути очиститися від скверни гріха, відродити душу й серце у покаянні, любові і всепрощенні. Різдво Христове — як нове очищення, виводить нас з темряви до світла, зцілює духовно, об’єднуючи в єдину могутню християнську родину. Це свято любові. Любов, котру принесло на землю Різдво, зобов’язує нас до внутрішнього відродження, до оновлення усього сущого: людини, сім’ї, нації, держави, всесвіту. Різдво Христове закликає нас шанувати всі творіння, які створив Бог, зберігати природу – ріки, поля, ліси, тваринний світ, охороняти їх від винищення й забруднення.
У цей святковий час ми всі повинні пройнятися духом любові й будувати нове життя у світлі Христових заповідей і моралі. І нехай оцей всемогутній, преображаючий дух світлого Народження Христового запанує в наших серцях.
Христос Народився! Славімо Його!