З початком війни в Україні багатьом громадянам нашої держави доводиться проходити через відчуття втрати, доводиться розпрощатися з чимось цінним чи коли помирає хтось із близьких.
"Війна має присмак запеченої крові на серці. Дуже гіркої, прогорілої та терпкої. І це відчувається всіма органами чуттів одночасно: зором, слухом, тактильно, запахом і безпосередньо смаком. Всім мозком, кожною клітиною тіла і душею. Коли відчуваєш себе згарищем, а з ознак життя – лише відчуття нудоти. У кожного свої метафори цього стану, але пекло війни в тому, що у всіх нас він чимось схожий. Невже втрати й смерть – це частина життя? Релігія, філософія і психологія каже, що так" і ми як люди повинні психологічно, духовно і фізично бути готовими до цього. Хоча це і не дуже легко.
Стрес, панічні атаки, страх за себе і своїх близьких супроводжують зараз всіх українців. Ніхто не знає що буде завтра і коли все це закінчиться. Заспокоїтися в таких умовах непросто, але потрібно постаратися, адже паніка нам не допоможе. Це ключова мета агресора – викликати паніку серед населення. Але піддатися паніці – це найгірше, що можна наразі зробити.
Приймати будь-які ліки без призначення лікаря небезпечно, але в екстремальній ситуації вибору може не бути. Спробуйте випити трав'яний заспокійливий чай або спеціальні заспокійливі медичні препарати. Ні в якому разі не перевищуйте зазначене в інструкції дозування!
Під час війни у багатьох людей виробляється шкідлива звичка - постійно стежити за новинами. Через це почуття тривоги посилюється. Постарайтеся приділяти менше часу читанню новин про війну.
Якщо у вас є знайомі з іншими поглядами на війну, з якими ви постійно сперечаєтеся - краще не зачіпати даного питання. Навряд чи ви зумієте переконати людину - лише відчуєте зайвий стрес. Краще зателефонуйте близьким та поділіться гарною новиною. Чимось хорошим, життєвим, гарним, планами на майбутнє. Щось класне завжди є. Перемовини проводьте не довго. Попросіть їх теж розказати вам щось хороше.
Приймайте душ, прибирайте в кімнаті, дотримуйтесь режиму сну. Навіть якщо такі дії здаються вам безглуздими і марними - вони дадуть почуття контролю над своїм життям і допоможуть легше пережити важкі дні. Зробіть повсякденні справи, які давно відкладали - наприклад, переберіть шафу з одягом або погладьте постільну білизну. Це також допоможе заспокоїтися і відволіктися, якщо волонтерством вам зараз займатись важко — хоча це може бути одна старенька бабуся біля магазину, або хтось, хто потребує вашої маленької допомоги.
"У цей мінливий час суцільної невизначеності для фізичного порятунку та збереження хоч якогось душевного спокою ми інтуїтивно шукаємо контакту з рідними, друзями, знайомими або навіть незнайомими людьми. У гурті ми почуваємося більш захищеними, незважаючи на всі складнощі, з якими природньо зіштовхуємося, коли на обмеженому просторі перебуває велика кількість людей. Саме тому родичі та знайомі з’їжджаються разом. Також разом вимушені перебувати і люди, які покинули свої домівки через загрозу життю", – пояснює психолог Ірина Тичина.
При цьому вона перерахувала п’ять важливих правил, які роблять життя комфортним у будинку-рукавичці:
1. Турбота. Намагайтеся полегшити життя інших людей. Турбота про інших, думки про інших – про дітей, літніх людей, слабших – забирають зайву тривогу, роздратування, роблять нас більш організованими та дієвими. Коли кожен намагається зробити щось для тих, хто поряд, – це унеможливлює конфлікти та непорозуміння.
2. Режим життя. Намагайтеся розробити режим, який би влаштовував кожного. Добре, коли всі живуть за спільним узгодженим розкладом в унісон одне з одним.
3. Особистий простір. Важливо, щоб кожен мешканець мав свій власний, хоч і невеликий, особистий простір: окрему кімнату, окреме ліжко, окремий куточок. Це місце, де за необхідності можна побути на умовній самоті, коли є відчуття "не чую, не бачу, не розмовляю". У цей момент людину треба залишити в спокої.
4. Робити те, що вмієш найкраще. Коли кожен пропонує співмешканцям свої послуги, вміння й здібності, робить те, в чому він найкращий. Хтось готує їсти, хтось робить необхідні закупівлі, хтось прибирає, хтось доглядає і розважає дітей.
5. Пробачаємо одне одному недоліки. Всі ми недосконалі, в кожного є недоліки. Пробачаємо їх, дивимося на них крізь пальці, не помічаємо, не критикуємо. Не чуємо і не бачимо слабкостей та негативних рис. Натомість помічаємо все хороше, що є в людей поряд, підкреслюємо це хороше і хвалимо одне одного.
Вправи для заспокоєння
- Потріть великими пальцями фаланги і подушечки пальців на руках. Повільно розімніть кожен палець. Потім помасажуйте область на долоні під великим пальцем. Це допоможе швидко заспокоїтися.
- Складіть руки "метеликом" на грудях і покладіть руки на ключиці. Легенько постукайте себе долонями по ключицях. Вібрація від ударів нагадує серцебиття і буде заспокоювати вас.
- Сфокусуйте зір на будь-якому квадратному або прямокутному предметі. Потім рахуйте до "4". На рахунок "1" проведіть поглядом по одній стороні предмета і глибоко вдихніть. На рахунок "2" проведіть поглядом по другій стороні і видихніть і так далі. Продовжуйте вправу поки не заспокоїтеся.
- Напружте всі м'язи тіла на руках і ногах, спині, животі, шиї. Затримайтеся на 5 секунд, потім розслабте тіло. Потім по черзі розслабляйте і напружуйте різні групи м'язів. Цю вправу можна робити перед сном.
І саме основне – пам’ятаймо – скоро буде ПЕРЕМОГА!!!
Відділ гуманітарної освіти, виховання і студентських справ