26 квітня 1986 року – чорний день в історії не лише України, але й усього світу. Експеримент із живленням на четвертому енергоблоці ЧАЕС призвів до масштабної трагедії та змінив долі мільйонів людей. Радіоактивий викид у Чорнобилі порівнюють із трьомастами Хіросімами.
Тоді АЕС вивели з експлуатації, а четвертий енергоблок накрили саркофагом. Довкола Чорнобиля створили 30-кілометрову зону відчуження, із сільськогосподарського користування вивели близько п’яти мільйонів гектарів землі. Сотні сіл у зоні знищили та поховали під шаром ґрунту, а індустріальне місто Прип’ять стало привидом.
Чорнобиль……. Чорний біль нашої землі. Скільки б не минуло років, все одно це слово буде палати чорним вогнищем скорботи.
Літератури, яка з різних точок зору висвітлює Чорнобильську трагедію, дуже багато. В даному бібліографічному віртуальному огляді зібрані книги , в яких найбільш сучасно і науково обґрунтовані дані про причини аварії та її ліквідацію, про стан і майбутнє ЧАЕС, про людські, технічні, екологічні та інші проблеми цієї глобальної катастрофи.
Біль і тривоги Чорнобиля [Текст] / упоряд. Ю.В. Сафонов. – К. : ВАТ «Вид – во «Київська правда», 2006. – 288 с. : іл.
Книга «Біль і тривоги Чорнобиля» - колективна розповідь про найбільшу техногенну катастрофу в історії людства, з часу якої минуло вже два десятки літ. Автори – учасники ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, діляться своїми спогадами. Їхня розповідь доповнена фотосюжетами про подолання наслідків Чорнобильської трагедії – двадцятилітньої давнини й сучасними.
Загреба Михайло.
Пропусти Чорнобиль крізь серце [Текст] : Фотокнига / М.Загреба. – К. : «Спалах», 2002. – 119 с.
Ця фотокнига – данина пам`яті журналіста, ліквідатора , учасника історико – культурної експедиції Мінчорнобиля України Михайла Загреби. Захоплива розповідь про мальовничий древній поліський край, убитий радіацією, примушує читача поглянути на чорнобильську катастрофу не тільки як на техногенну , але й під іншим кутом зору - гуманітарним , і замислитись над тим. Що ми втратили в історичному, культурному, природничому та мистецькому значеннях. Правдиву оповідь автора ілюструють його фотографії, - адже автор відомий як талановитий фотожурналіст.
Черкаський біль Чорнобиля [Текст] / М.К.Онищук. В.М.Семенець. - Черкаси:
Видавець.Ю.Чабаненко. 2006.- 166с.:іл.
Зібраний матеріал — яскраве свідчення про титанічну роботу, яка була виконана нашими земляками з ліквідації аварії, про той запал, з яким працювали люди, як в Чорнобилі, так і в 30-кілометрові зоні. Працювали без відпочинку, не думаючи ні про здоров’я, ні про що інше.
Всіх об’єднувала одна мета — якомога швидше ліквідувати той жах, який спричинив нам мирний атом.
Спадщина [Текст]: Науково-популярний краєзнавчий журнал 1(10). 2011. - Звенигородка: Звенигородське КВПП,2011.- 24с.:іл.
Чернобыль — каким его увидел мир.[Текст] / А.П.Коваленко. Ю.В.Рисованный. - К.: Молодь, 1989, 176с.: ил.
Книга розповідає як закордонні засоби масової інформації висвітлювали події в Чорнобилі.
Иллеш Александр Владимирович, Пральников Андрей Евгеньевич
Репортаж из Чернобыля [Текст]: Записки очевидцев. Комментарии. Размышления. М.: Мысль,1987.- 157с.
Книга розповідає про аварію на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС в кінці квітня 1986 р про ліквідацію її наслідків . Журналісти були в числі перших відряджені газетою " Известия " і протягом півроку працювали там . Їх репортажі і стали основою цієї книги . Чорнобильська аварія - подія , що схвилювала всю планету . Тому в книзі знайшли своє відображення висновки радянських і міжнародних експертів і організацій щодо того, що сталося , подальшого розвитку атомної енергетики , її безпеки для життя людини .
Яворівський, Володимир Олександрович
Марія з полином в кінці століття [Текст]: Роман / В.О.Яворівський. - К.: Рад.письменник,1988.- 262с.
В романі В. Яворівського «Марія з полином у кінці століття» катастрофа розкривається переважно через долю родини Мировичів, батьківська оселя якої була в селі Городища, розташованого за 20 км. від атомної станції. У книзі розкривається правда про справжні наміри й шляхи імперії до дешевого збагачення, нехтування Москвою долями України й українців, адже нікому не спадало на думку розташовувати «мирний» атом під стінами білокамінної.