Набоженство Хресної дороги завжди БОГОВІ миле, а нам дуже помічне. Цей духовний скарб переносить нас думкою у ту сиву давнину, коли Пилат засудив Ісуса Христа на смерть. Розважаючи про Христові страсті, Його терпіння і муки, ми йдемо за Ісусом, крок за кроком аж на гору Голгофту, де було виконано вирок смерті - розп'яття.

Хресна дорога - це свідоцтво вічної незгасаючої любові Ісуса Христа до нас, яка освячена невинною Кров'ю, нечуваними стражданнями та незліченними Ранами Святого Тіла нашого Спасителя.Тож розпалімо свої серця вдячністю і гарячою любов'ю до Ісуса через духовну співучасть в цьому набоженстві до Божого Сина за відкуплення людського роду від гріха і вічної загибелі.

Подаємо до ваших рук це набоженство і прихиляємо ваші серця в покорі та любові до нашого Спасителя, Ісуса Христа і даємо можливість кожному пізнати себе, знайти своє місце у цій Хресній дорозі та запитати: "хто я?" - Вероніка, киринейчик, сотник чи злочинець…

Ідея організації відправи Хресної дороги для нашої інститутської спільноти народилась у середовищі студентів інституту та коледжу. 

  Викладачі кафедри «екології, охорони навколишнього середовища та збалансованого природокористування» разом із студентами груп Ео-21Б, 31Б, 41Б факультету економіки та природокористування взяли участь у виїзному навчальному семінарі на тему: « Екологічне маркування та методика ведення органічного господарства в галузі рослинництва та землеробства і веденням тваринницького господарювання на сучасному технологічному рівні  із врахуванням європейського досвіду».

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 28 лютого 2017 року № 331 «Про затвердження рішень Атестаційної колегії Міністерства щодо присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань» СУДОМИР СВІТЛАНІ МИХАЙЛІВНІ присуджено науковий ступінь доктора наук.

Шановна Світлано Михайлівно!

Прийміть найщиріші вітання із присвоєнням почесного звання, побажання незгасимого оптимізму, творчої наснаги, вагомих досягнень у здійсненні всього задуманого на довгі-довгі роки та нових здобутків у роботі й наукових пошуках.

Нехай Ваші наукові дослідження принесуть велику користь суспільству, а Вам подарують величезне моральне задоволення, благополуччя, радість і повагу!

Адміністрація та колектив інституту

   160 років тому в 1857 р. жінки Сполучених Штатів Америки піднялись на демонстрацію за права жінок. Адже їх праця тривала по 14-16 год., тоді як чоловіки працювали 12-14 год., та заробітна плата була значно нижчою ніж у чоловіків. Даний протест був розігнаний поліцією. Через 50 років жінки поновили свою боротьбу за права жінок і за мир. В 1908 р., а потім 1910, 1912 у березні в США тривали масові виступи жінок. А в 1914 р. такий виступ був організований разом із європейськими жінками, організатором яких була Клара Цеткін і було визначено єдиний день протестів – 8 березня. Протести пройшли у США та по багатьох країнах Європи. Так з часом саме день 8 березня став Міжнародним днем боротьби жінок за права. Це не стільки більшовицьке святкування – це світове, оскільки в Радянському Союзі було прийнято відзначати як державний жіночий день лише у 1965 р. 

З 20 лютого у гуртожитку №4 протягом тижня відбувались планові студентські збори на кожному поверсі.

На зборах були розглянуті такі питання:

- графіки чергувань на кухнях;

- графіки чергувань у блоках;

- контроль за дотриманням Правил внутрішнього розпорядку гуртожитку;

- підтримання та винесення на загальне обговорення побутових недоліків на поверхах, виявлених старостами поверхів;

- винесення на загальне обговорення порушників Правил внутрішнього розпорядку гуртожитку;

- присутність при проведенні перевірки кімнат;

- виконання Правил внутрішнього розпорядку студентами, які мешкають в гуртожитку;

- організацію перепускного режиму в гуртожитку;

- бережне відношення мешканців до майна гуртожитку;

Важливо відзначити, що на 4 поверсі, крім вище перерахованих питань було переобрано старосту поверху.

Збори проводились вихователем гуртожитку Л.Т. Гурко. 

«Цей же рід виганяється тільки молитвою і постом» (Мф. 17, 20).

Великий піст - це найважливіший і найдревніший з багатоденних постів, цей час є підготовкою до головного християнського свята - Світлого Христового Воскресіння.

Від 27 лютого до 15 квітня – свята Пасхи – триватиме Великий піст. Під час цього періоду згідно Уставу Церкви християни обмежують себе в їжі, а також намагаються уникати у своєму житті того, що віддаляє людину від Бога.

Перші християнські письменники одноголосно свідчать, що Свята Чотиридесятниця встановлена апостолами у наслідування сорокаденного посту Мойсея (Вих., 34 гл.), Іллі (3 Цар., 19 гл.), а головним чином - Господа Ісуса Христа, що постив в Іудейській пустелі сорок днів (Мф. 4, 2). 

Про те, що Великий піст - встановлення святих апостолів, свідчить і 69-е Апостольське правило, що вказує постити у Св. Чотиридесятницю. Крім того, на апостольське встановлення Св. Чотиридесятниці й дотримання її усією древньою Церквою вказують святі отці Церкви I – IV віків: Ігнатій Богоносець(I ст.), Віктор, єп. Римський(II ст.), Дионісій Олександрійський(IV ст.) і багато інших.

Великий піст складається власне з сорока днів посту Чотиридесятниці й Страсної седмиці – «заради спасительних Страстей Христових»(св. Симеон Солунский).