Відокремлений підрозділ
Національного університету біоресурсів і природокористування України
БЕРЕЖАНСЬКИЙ АГРОТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ
Україна тримає стрій!!!

Некролог

0   Адміністрація, профспілковий комітет, колектив викладачів, співробітників та студентів ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут» сумують та висловлюють щирі співчуття близьким та рідним з приводу смерті Миколи Григоровича Зосяка – ветерана праці нашого освітнього закладу.

  Зосяк Микола Григорович народився 22.04.1941 р. на Волині. В 1957 році закінчивсередню школу в с.Лудин  Володимир- Волинського району. Захоплювався електротехнікою і радіотехнікою. В 1957 році брав участь у виставці в Москві і за виготовлені експонати нагороджений медаллю учасника ВДНГ. В 1960 р. закічив Володимир – Волинський технікум механізації с.г. з відзнакою. Трудову і професійну діяльність розпочав в колгоспі «Слава» Володимир – Волинського району на посаді електромеханіка. В 1961-1968 р. вчився на  факультеті електрифікації с.г. УСГА в м.Києві. 

 

 В1962 р. по 1964 р служив в армії. Після закінчення академії  одержав направлення Міністерства сільського господарства УРСР на роботу викладачем в технікум м. Бережани Тернопільської  області. В перші роки роботи викладав спецдисципліни на відділені електрифікації, виконував обов´язки керівника групи, завідувача навчальною лабораторією. За створення і оснащення лабораторії «Основи автоматики» нагороджений грамотою МСГ УРСР.

 В 1975 році закінчив Педагогічний факультет УСГА в Києві. В цьому році був призначений  на  посаду старшого методиста НМК МСГ УРСР в Немішаєво. В 1976 році повернувся в Бережанський технікум і був призначений завідувачем відділення електрифікації с.г. В 1981 році був призначений  на посаду заступника директора з виробничого навчання. На цій посаді пропрацював 8 років.

 Зосяк М. Г. з 1976 року по 1991 рік незмінний учасник республіканської методичноі комісії електротехнічних дисциплін при Методичному кабінеті  МСГ УРСР. За ці роки в складі комісії надавав методичну допомогу в технікумах України: м. Стрий, Кам’янець Подільський, Дніпропетровськ, Житомир, Мирогоща, Володимир- Волинський, Нікополь, Нова Каховка, Кіровоград, Ізмаїл, Хорол, Прилуки, Мелітопіль, Борщів, Красноград,  Ладижин, Новий Буг, Тальянки і.ін.

 З 1986 по 1989 р. очолював обласне методоб’єднання заступників директорів з виробничого навчання середніх спеціальних  закладів Тернопільської області. Був членом робочої групи при  Міносвіти України з розробки Держстандартів, професійно- освітніх програм та програмного забезпечення електротехнічних спеціальностей.

 В1998 році нагороджений Почесною грамотою Міністерства Освіти України. За результатами атестації Зосяку М.Г. встановлено кваліфікаційну категорію« спеціаліст вищої категорії»  та присвоєно педагогічне звання «викладач-методист».

 В 1999 році нагороджений знаком «Відмінник Освіти України». З 1989 по 1992 рік – завідувач відділення електрификації технікуму- провів роботу з підвищення рівня акредитації спеціаьності, створенню навчальних планів і програм бакалаврів при реорганізації технікуму  в Бережанський агротехнічний коледж. З 1993 року працював на посаді заступника директора коледжу з навчальної роботи потім і інституту до 2000 року.

 З 2000 року  до 2010 року працював  на  посаді старшого викладача  кафедри  енергетичних засобів та енергопостачання інституту. В 2001 році Зосяку Миколі Григоровичу присвоєно звання «Заслуженого викладача Національного аграрного університету». Проживав в смт. Глеваха біля м. Києва, помер 24 серпня 2024 року.

 Важко знайти слова втіхи, коли зупиняється серце людини, проте світлі спогади про покійного, який чесно і гідно прожив своє життя, будучи висококваліфікованим спеціалістом своєї справи, і, залишивши за собою плоди своїх добрих справ, завжди будуть сильнішими за смерть. Ми завжди будемо пам’ятати Миколу Григоровича як чуйну, турботливу і доброзичливу людину, який піклувався про свій навчальний заклад, дбав про його розвиток, навчання і виховання студентської молоді. Світла пам’ять про нього назавжди залишиться в наших серцях.

Всім серцем розділяємо горе і біль родини. У скорботі низько схиляємо голови, разом із рідними, колегами, однодумцями, молимося за упокій його душі. Віримо, що Всемилостивий Господь прийме його світлу та щиру душу в Царство Небесне. Усі, хто знав покійного згадайте добрим словом, пом’яніть щирою молитвою. Нехай Господь упокоїть душу спочилого, а родині допоможе перенести цю важку втрату.
Вічна і світла йому пам'ять.

 

Карта повітряних тривог України

Free Joomla templates by Ltheme