У непрості для України часи кожен прояв єдності та підтримки набуває особливого значення. Саме таким символічним і водночас глибоко емоційним став захід підняття «Прапорів Надії» у місті Бережани 26 березня 2026 року. Ця подія об’єднала місцеву громаду, нагадала про силу духу українців і стала знаком віри в перемогу і повернення додому усіх безвісти пропавших наших Захисників.
Право підняти «Прапор Надії» разом із Державним Прапором України було надано дружинам військовослужбовців, які зникли безвісти. Кожен прапор ніс у собі глибокий зміст.
Біло-чорний прапор має глибоке значення: білий колір уособлює надію на повернення кожного захисника, а чорний — біль очікування, сльози та пам’ять про випробування, через які проходять їхні родини. Це знак, що нагадує про обов’язок суспільства не забувати тих, хто досі не повернувся додому.
Блакитно-чорна стрічка та похідна символіка доповнюють «Прапори Надії» як візуальний знак солідарності з родинами полонених і зниклих безвісти, єднаючи громаду навколо спільної віри у повернення кожного українського воїна.
Участь у заході взяли також викладачі та студенти ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут», які долучилися до події не лише як глядачі, а як активні учасники формування громадянської позиції.
Присутні виконали Державний Гімн України та вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання. Священнослужителі освятили прапори і помолились за безвісти зниклих воїнів і тих, які перебувають у полоні та духовну підтримку їхніх родин.
Захід став прикладом того, як освіта і громадська активність можуть об’єднувати людей навколо спільних цінностей. Атмосфера була наповнена щирістю, підтримкою та вірою у краще майбутнє.
Підняття «Прапорів Надії» над Бережанами — це не просто подія, а важливий крок у зміцненні духу родин у яких безвісти пропали рідні. Це нагадування про те, що навіть у найтемніші часи ми здатні зберігати світло в серцях, підтримувати одне одного та разом йти до перемоги.
Відділ гуманітарної освіти, виховання і студентських справ