1932-33 роки – одна з найтрагічніших сторінок нашої історії. Голодомор був одним з найбільш варварських актів ХХ століття. І саме таким слід його визнавати. Злочин проти людства, що був результатом цілеспрямованої сталінської політики метою якої було заморити голодом Україну як народ і як націю, зломити волю українського народу, змусити підкоритися та знищити його ідентичність і національні прагнення. Реалізовувалась вона у формі розкуркулення і депортацій заможних селян, прискореної суцільної колективізації та встановлення обов'язкових непомірних обсягів хлібозаготівель. Ця жорстока політика перетворила один з найродючіших регіонів світу, землі, що славилися своїм багатим чорноземом, в місце жаху та смерті.
Згадуючи цю страшну сторінку нашої історії, студенти та викладачі нашого навчального закладу зібралися у каплиці інституту аби молитовно згадати світлу пам'ять всіх невинно замучених людей в часи голодоморів 20,-30,-40-х років, вшанувати світлу пам'ять мільйонів невинних українців, яких жорстокий совєтський режим заморив голодом, коли задумав та запровадив катастрофічний штучний голод.
Отець Володимир у своїй промові наголосив про стійкість українського духу який не можна було зруйнувати навіть голодомором. А також закликав завжди пам'ятати про цю страшну сторінку нашої історії та молитовно вшановувати їхню пам`ять.
Біля каплички інституту працівники читального залу експонували виставку-реквієм "Україна памятає – світ визнає" .
Поминальний захід завершився біля меморіального знаку «Сталінських репресій» на території нашого навчального закладу запаленням свічок, як символу світлої і вічної памяті про невинно замордованих голодом наших співвітчизників.
День жалю... День скорботи, печалі
Запалив нашу пам’ять.
Свічки – це ті душі, листочки опалі,
Хто став тінню в голодні роки…
Відділ гуманітарної освіти, виховання і студентських справ