Захист України сьогодні має особливу вагу, адже наш ворог – одвічний. Він змінював імперії та прапори, та не змінював своєї мети: позбавити українців права бути собою. Протягом століть він намагався зламати наш народ то зброєю, то голодом, то заборонами й репресіями. І кожне покоління українців знову й знову мусило виборювати право на життя на своїй землі.
Про це нагадують свідчення людей, чиє життя стало живою книгою нашої історії. Їхні спогади – це те, чого так бракувало в шкільних підручниках, те, що дозволяє побачити не сухі дати, а людські долі, які пройшли крізь трагедії й вижили.
Так, наприклад, історія Яніни Соколовської, народженої 1924 року на Житомирщині, відкриває перед нами цілу епоху. Вона пережила Голодомор 1932–1933 років і тяжкі післявоєнні роки. Її родина – батько та семеро дітей – дивом збереглася під час голоду, тоді як тисячі українських сімей зникли без сліду. Кожен її спогад – це не просто факт минулого, а відлуння болю й водночас незламності, яка допомагала вистояти навіть тоді, коли здавалось, що сил не залишилося. (Посилання на розповідь https://www.facebook.com/reel/1792279731431452/?referral_source=external_deeplink)
Такі історії не дають нам забути, через що пройшов наш народ, і нагадують: ми трималися разом тоді – і саме тому вижили. Ця внутрішня сила переходить від покоління до покоління й формує нашу сьогоднішню здатність боротися за свободу.
І тепер ми особливо відчуваємо зв’язок минулого й теперішнього. Адже без тих, хто стоїть на передовій, хто береже нас щодня, не було б ані миру, ані незалежності, ані самої можливості пам’ятати й говорити правду про нашу історію. Наші воїни – це не просто армія. Це продовження багатовікової боротьби українців за своє право жити вільно.
Тож, згадуючи свідчення минулих поколінь, ми зміцнюємо в собі розуміння: свобода не приходить сама. Її виборюють. Її захищають. І сьогодні Україна стоїть тому, що її тримають наші захисники й захисниці.
Пам’ятаємо минуле. Підтримуємо тих, хто боронить нас нині. Бо тільки народ, який береже свою історію й шанує свою армію, здатен вистояти й перемогти.