Історичний процес складається з дій мільйонів різних людей. Історичні особи – головна рушійна сила історичного процесу. Від їхніх дій залежить розвиток людства. Як писали дослідники 18 ст., «…всесвітня історія, історія того, що людина зробила в цьому світі, є, по суті, історією великих людей, які потрудились тут, на землі…Їх історія становить душу світової історії». «Нами повинен бути пізнаний… будь хто з тих мільйонів людей, які жили на землі і які всі, безумовно, увійшли в історичний процес».   

Парадокси нашого історичного часу полягає в тому, що наші будинки вищі, але терпіння нижче; наші автостради ширші, але наша індивідуальність і світогляд вужчі; ми витрачаємо більше, але маємо менше; ми купуємо більше речей, але менше ними насолоджуємося.

Наші квартири стають більшими, а сім’ї – меншими; у нас більше зручностей, але менше часу. У нас більше вчених звань, але менше змісту; більше експертів, але й більше проблем; більше медикаментів, але менше здоров’я.

Ми примножили свою власність, але зменшили свої цінності.

30 червня викладачі інституту взяли участь в поминальних заходах біля меморіального знаку, на території навчального закладу, по вшануванню жертв сталінських репресії.

У вересні 1939 року більшовицька армія перейшла кордон по річці Збруч, окупувала Галичину і оголосила військове положення, розпочавши нову епоху, і на Бережанщині почалися масові арешти інтелігенції, власників землі і іншої приватної власності. Заарештовані утримувались у в’язниці, яка була побудова ще наприкінці XIX століття для придушення повстань і національного руху українців проти влади пануючої Австро-угорської імперії та обгороджена колючим дротом, вікна забиті дошками. Відвідувати в'язницю і ув'язнених родичам не дозволялося. На всі питання була одна відповідь: «Тут такого немає».

В Національному університеті біоресурсів і природокористування країни спільно з представниками Православної Церкви України, Київської православної богословської академії Православної Церкви України вшосте відбувся Круглий стіл на тему: «Патріотизм і духовність в умовах воєнного стану», учасниками якого були викладачі, куратори академічних груп нашого навчального закладу.

Останній тиждень перед Пасхою називається Cтрасним тижнем. Таку назву цей тиждень має тому, що він присвячений споминам про останні дні земного життя Спасителя: Його страждання, хресну смерть і погребіння. Особливо важливими вважаються останні три дні перед Великоднем — Великі четвер, п’ятниця та субота. У кожний з них на службах читаються уривки з св. Євангеліє, що розповідають про страждання Ісуса Христа, а також переплетені вони багатою народною обрядовістю підготовки до Великодня.