Забезпечення всебічного розвитку особистості майбутнього фахівця, задоволення його пізнавальних потреб, підготовка до активної життєтворчості є можливим за умов включення здобувача вищої освіти у самостійну дослідницьку діяльність.
Закономірності формування окресленої діяльності в теорії і практиці набувають особливої актуальності, оскільки це пов’язано з такими важливими науковими завданнями, як досягнення повноти й досконалості функціонування майбутнього спеціаліста в соціально-професійному просторі, озброєння його системними методологічними знаннями, забезпечення вільного оперуваннями дослідницькими діями, спрямування на самовдосконалення як дослідника.