«Коли говорять гармати, музи мовчать» – каже старе римське прислів’я, яке твердить, що у час, коли на передній план виступає зброя, мистецьке життя завмирає. Проте, ця теза аж ніяк не стосується як Українських січових стрільців, зокрема їх пісенної творчості, так і сучасних реалій українсько-російської війни.
Бойову стрілецьку пісню породило саме життя. Одним з її творців наш земляк Роман Купчинський, 130-річчя якого відзначалося цього року.
Легіон Українських січових стрільців у складі австро-угорської армії був першою українською військовою формацією, предтечою майбутньої Української армії. Загони січових стрільців об’єднали значну частину патріотичної української молоді. Їхня міцна й довготривала боєздатність і незламна ідейна переконаність пояснюються тим, що більшість мала вищу і середню освіти, серед них було й чимало осіб з ученим ступенем доктора наук.
Пісенна творчість УСС (1914–1920) не має аналогів у світовій військовій поезії. Виплекана на козацьких і народних традиціях, вона збереглася, оживляючи, підбадьорюючи, скріплюючи український дух нашого воїнства. Стрілецькі пісні виявилися мистецьким символом державницьких змагань за незалежність України.
Першими їхніми авторами були безпосередні учасники військових подій: Михайло Гайворонський, Роман Купчинський, Левко Лепкий, Антін Баландюк, Микола Угрин-Безгрішний, Антін Лотоцький, Григорій Трух, Богдан Крижанівський. Патріотичні, бойові, веселі й жартівливі, глибоко ліричні та задушевні, сумні й трагічні, вони не давали забути хто ми є на цій Землі. Генокод наших дідів і батьків ніс могутнє прагнення волі, якого не здатні знищити ані моральні, ані фізичні тортури.
«Творці шедеврів УСС» – таку назву мала презентація у обласному комунальному музеї Богдана Лепкого, яку, 23 жовтня 2024 року, відвідали студенти та викладачі ОПП «Комп’ютерні науки». Директорка музею Наталія СТРІЛЕЦЬ розповіла про історію творення стрілецьких пісень композиторами – вихідцями з Бережанського краю. Презентація супроводжувалась виконанням популярних стрілецьких пісень, таких як: «Журавлі», «Як з Бережан до Кадри», «Заквітчали дівчатонька».
Також, будучи в музеї, ми не змогли пройти повз виставку молодої львівської мисткині Софії Гуменюк. Її роботи відзначаються різноманіттям технік: від яскравих абстракцій до ніжної акварелі, від лінориту та ліногравюри до широких можливостей комп'ютерної графіки. Кожна картина — це окремий світ зі своєю атмосферою та внутрішнім змістом, який миттєво привертає увагу й залишає незабутнє враження.