Науково-дослідний колектив кафедри лісового і садово-паркового господарства розпочав виконання нової науково-дослідної роботи в межах кафедральної наукової тематики — «Застосування сучасних інформаційних технологій для оцінювання стану та екосистемних функцій насаджень лісових і садово-паркових об’єктів з метою розроблення проєктних рішень щодо їх ефективного використання» (державний реєстраційний номер 0126U002026).
Одним із прикладних напрямів реалізації зазначеної науково-дослідної роботи стало дослідження унікальних вікових насаджень, що мають особливу природоохоронну, історико-культурну та наукову цінність. У межах цього напряму розпочато дослідження на тему «Комплексна екологічна та фітопатологічна оцінка стану вікових насаджень ботанічної пам’ятки природи місцевого значення „Липи Ліпінського“ та наукове обґрунтування методів їх вегетативної регенерації й збереження».
Дослідження передбачає проведення комплексного подеревного інструментально-візуального моніторингу заповідної біогрупи лип серцелистих (Tilia cordata Mill) віком понад 150 років, що оточують меморіальну стелу на місці поховання видатного європейського композитора Кароля Ліпінського.
На першому натурному етапі польова робоча група вже зафіксувала біометричні та фітосанітарні параметри чотирьох вікових велетнів. Головним науковим викликом цієї роботи є пошук альтернативних, біологічно обґрунтованих методів виведення пам'ятки з аварійного стану. Оскільки частина насаджень уражена сухостоєм та серцевинними гнилями, науковці обґрунтовують інноваційний метод вегетативної регенерації об'єкта через збереження та селекцію стовбурової і прикореневої порослі. Такий підхід дозволить уникнути повної рубки історичних дерев та зберегти їхній унікальний генофонд XIX століття в межах природно-заповідного фонду України.
За результатами досліджень буде сформовано чіткий фітосанітарний паспорт біогрупи та розроблено практичні арбористичні рекомендації щодо мінімізації наслідків зміни аеродинамічного намету для живих заповідних дерев.
Фото №1 (Головне панорамне фото матеріалу): Загальний план меморіалу у повний зріст. На знімку чітко видно високу кам'яну колону-пам'ятник Каролю Ліпінському, яку щільно оточують вікові липи – контраст між живим зеленим ядром та сухими силуетами аварійних стовбурів чудово передає наукову суть та актуальність проблеми.
Фото №2 (Ілюстрація фітопатологічного стану): Макрознімок стовбура одного з дерев великим планом, де зафіксовано відкрите дупло та глибокі поздовжні тріщини кори. Це фото наочно демонструє руйнування серцевини під дією гнилі.
Фото №3 (Ілюстрація наукової ідеї регенерації): Фотографія прикореневої або стовбурової зони одного з дерев великим планом, де на тлі старого потрісканого стовбура розвивається пучок щільних, яскраво-зелених живих порослевих пагонів. Це ключовий візуальний доказ того, що коренева система жива і дерево має високий потенціал відновлення.
Фото №4 (Життєздатний каркас пам'ятки): Знімок верхнього ярусу крони найбільш збереженого деревам липи, де видно потужні скелетні гілки, густо вкриті здоровим зеленим листям. Фото ілюструє стабільну частину біогрупи, яка виконує роль головного екологічного щита заповідного об’єкта.