Гордістю нашого навчального закладу є педагоги, які вибрали цю нелегку, але відповідальну стежину в своєму житті – виховання підростаючого покоління. Ці слова в повній мірі стосуються не тільки педагогів, які зараз працюють в інституті, а й тих ветеранів педагогічної праці, які вже на заслуженому відпочинку. Це люди, на яких ми завжди рівняємося, які для нас є взірцем у всьому. Серед таких Літвінов Іван Дмитрович, який від 22 лютого 1971 до 10 лютого 1992 року очолював наш навчальний заклад Бережанський технікум механізації та електрифікації сільського господарства і якому виповнюється 30 січня 90 років.
За час керівництва Івана Дмитровича зміцнювалася й розширювалася матеріально-технічна база закладу, зокрема оновлявся машино-тракторний парк. У своєму розпорядженні технікум мав біля 30 тракторів, 6 зернозбиральних і 7 бурякозбиральних комбайнів, картоплекопалку, силосний комбайн. Студенти закладу часто працювали на полях господарств, як у жнива, так і в час осінньо-польових робіт.
29 січня викладачі та студенти інституту взяли участь у міських заходах, присвячених пам’яті Героїв Крут.
Голокост почався в січні 1933 року, коли до влади в Німеччині прийшов Адольф Гітлер, який затвердив у країні націонал-соціалістичний режим, і закінчився 8 травня 1945 року.
25 січня відзначають відразу два свята – день Святої Тетяни і День студента. Свята Тетяна вважається небесною покровителькою і заступницею студентів та педагогів. У цей день прийнято з молитвою ставити свічки за успіхи у навчанні, попросити ясного розуму і доброї пам’яті. Так як закінчення зимової сесії припадало на січень, свято Тетяни всі студенти відзначали бурхливо і весело. 
22 січня українці відзначають важливе національне свято – День соборності України. Саме 22 січня 1919 року було проголошено так званий Акт злуки – акт про об’єднання Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Соборність була надзвичайно важливою, певною мірою символічною, оскільки об’єднання українських земель було давньою заповітною мрією нашого народу. Остаточне ухвалення Акту злуки планувалося на засіданні першого українського парламенту, але історія розпорядилася так, що цей парламент так ніколи й не було скликано. Уже за два тижні уряд нової держави під натиском Червоної Армії був змушений залишити спочатку Київ, а потім – і територію України. Офіційно це свято відзначається лише протягом останніх кількох років, хоча Акт злуки відіграв надзвичайно важливу роль, визначивши на подальше розвиток нашої країни. Це був перший за останні шістсот років рішучий крок нашого народу до об’єднання.