Міжнародна співпраця закладів вищої освіти є невід’ємною складою інноваційного розвитку вищої школи. Рух уперед кожного закладу відбувається завдяки тому, що вони включені в динаміку розвитку як суспільства в країні, так і в єдиний світовий освітній простір. Ці глобалізаційні процеси мають безпосереднє відношення до освітньої сфери, а тому, ми повинні реагувати на такі виклики.
Інтеграція в світову освітню систему, а також підготовка висококваліфікованих фахівців є визначальними факторами для закладів вищої освіти при встановленні міжнародних контактів, організації та розвитку різнобічного співробітництва із закордонними партнерами в сфері освіти, науково-дослідницької роботи тощо.
ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут» спрямовує свою діяльність на розширення та поглиблення міжнародних зв’язків, підвищення авторитету в Україні, сприяє покращенню рівня кваліфікації викладачів та здобувачів вищої освіти шляхом координації науково-педагогічних контактів із відповідними інституціями та організаціями за кордоном.
26 травня 2021 року на базі факультету енергетики та електротехніки інституту відбувся Міжнародний науково-практичний онлайн-семінар «Енергоефективність та відновлювана енергетика в Україні та закордоном».
В ньому взяли участь науково-педагогічні працівники кафедр енергетики і автоматики, електротехнологій та експлуатації електрообладнання та здобувачі вищої освіти освітньо-професійної програми «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» освітніх ступенів «Магістр» і «Бакалавр» факультету енергетики та електротехніки.
Семінар розпочала завідувачка відділу навчально-науково-інноваційної діяльності, доктор економічних наук, професор Світлана СУДОМИР, яка побажала учасникам семінару цікавої та плідної праці в розробці ефективної концепції, присвяченій проблемам відновлювальної енергетики та енергоефективності технологій.
В семінарі з доповідями взяли участь:
Вирішення проблеми енергоощадності є питанням надзвичайно актуальним. Причому в трьох вимірах: екологічному, економічному та соціальному, – наголосив, вітаючи учасників доктор філософії, війт гміни Громадка Даріуш ПАВЛІЩИЙ. Польща швидко осягнула основні відмінні риси альтернативних джерел, що активно висвітлювались у засобах масової інформації. По-перше, вони позитивно сприйняли їхню невичерпність та доступність, можливість замінити різні форми енергії (електричну енергію, паливо тощо). По-друге, зростаюче розуміння загроз навколишньому середовищу від традиційних джерел енергії зробило суспільство зацікавленим у розвитку технологій для виробництва електроенергії від вітру, води, сонця або біомаси. Цей перехід і досі триває. Тому ці джерела енергії залишаються додатком до традиційних джерел енергії у невеликих містах, селах та фермах, де можна облаштувати системи розподілу електричної енергії.
Заступник міського голови Єленя-Гура Петро ПАЧОСКІ зазначив, що у 2010 році ЄС оголосив про загальну європейську енергетичну політику, в якій були зазначені довгострокові цілі і заходи для забезпечення пріоритетів у боротьбі зі зміною клімату, зменшенням вразливості європейських країн до впливу зовнішніх факторів (залежність від імпорту вугілля) тощо. Для підтримки стійкого розвитку альтернативної енергетики Європейський Союз уже виконав більшість пунктів зобов’язання за Кіотським протоколом. Впродовж останніх років у Польщі і справді суттєво знизилися викиди вуглецю в атмосферу, збільшилася частка поновлюваних джерел енергії в первинному енергетичному балансі ЄС, зросла енергоефективність та енергетична безпека.
Значний акцент, завідувачем кафедри менеджменту Університету економіки у Бидгощі Марціном КЕНСИ, зроблений на використанні біопалива. Ще на початку 2007 року Уряд Польщі прийняв два закони про виробництво біокомпонентів та рідкого палива, механізмів моніторингу та контролю за якістю такої продукції. Постачальники біопалива постійно інформують громадськість про нові розробки. Передбачалося, що до 2014 року найбільший потенціал національного споживання енергії здобудуть носії біомаси (4%), які в основному використовуються для виробництва біогазу. Біовідходи зі звалищ, очисних споруд та тваринницьких ферм активно переробляють на геотермальну енергію для локальних систем опалення більшості господарств. Використання сонячної енергії відносно незначне. Зрідка сонячні панелі використовують для побутового нагріву води, однак і кліматичні умови та архітектурні традиції Польщі не забезпечують значного використання енергії сонця. Проте, виробництво біопалива щороку зростає.
Завідувач кафедри енергетики і автоматики Василь РАМШ обґрунтував основні концептуальні засади стратегії й реальні показники розвитку біоенергетики в Україні на період до 2035 р. та напрями створення її матеріально-технічної бази; розрахунки витрат на виробництво різних видів біопалива, прибутковість і строки окупності інвестицій у біоенергетику, аналітичний огляд та аналіз тенденцій розвитку біоенергетики в Україні та закордоном.
Декан факультету енергетики та електротехніки Василь БУНЬКО в своїй доповіді наголосив, що впровадження MicroGrid технологій для сільських населених територій, зокрема об’єднаних територіальних громад (ОТГ) є актуальним з точки зору ефективності самостійного та індивідуального управління виробництвом, розподілом, транспортуванням та споживанням електричної енергії від електростанцій з використанням відновлювальних джерел енергії.
В межах тематики Міжнародного науково-практичного онлайн-семінару завідувачем кафедри електротехнологій та експлуатації енергообладнання Любомиром КОЛОДІЙЧУКОМ окреслено можливість енергозбереження на базі застосування віртуальних пристроїв, що дуже схожі до реальних електричних. Адже, сучасний фахівець-енергетик це професіонал, який в умовах глобалізації та цифровізації суспільства, повинен володіти не тільки професійною компетентністю, але й цифровими навичками двадцять першого століття. Було продемонстровано зниження споживання електроенергії у виробничому приміщенні (пташнику) на прикладі розробленого пристрою програмного керування освітленням у графічному середовищі LabVIEW, що моделює збільшення тривалості світлового дня. Окрім цього, було сказано, що економію енергоресурсів (до 30%) можна досягнути за рахунок оптимізації режимів роботи (електроосвітлення, мікроклімат) в пташнику, зокрема, технічно грамотно налаштувавши систему управління в пташнику.
На семінарі було комплексно охарактеризовано існуючі концептуально-технологічні підходи до організації та реалізації міжнародного співробітництва з урахуванням ключових тенденцій інтернаціоналізації вищої освіти. Визначено пріоритетні стратегії інтернаціоналізації вищої освіти та види міжнародного академічного співробітництва між закладами вищої освіти України та Польщі щодо надання освітніх послуг та науково-дослідної діяльності.
Окрему увагу на семінарі приділено побудові нової моделі освітнього процесу, яка буде в повній мірі відповідати вимогам сучасного часу та запитам суспільства, які ґрунтуються на знаннях та досвіді представників бізнесу.