У процесі спілкування та обміну інформацією досягнення в галузі культури, науки й техніки одного народу, зазвичай, з часом стають здобутком інших народів. При цьому неминуче здійснюється також обмін певними мовними елементами, найчастіше лексичними, запозичення яких є важливим джерелом збагачення словникового складу національних мов. Постійне та різноманітне спілкування між народами є однією з основних причин об’єктивно-історичного процесу – запозичень іншомовних слів.
Напередодні Дня української писемності та мови здобувачі вищої освіти під керівництвом викладачів кафедри гуманітарної освіти і туризму Наталії Білан та Зоряни Дзюбатої провели дослідження щодо наповнення лексичного складу рідної мови словами германського походження. Отримані результати, які мають велике наукове та практичне значення, обговорили на засіданні гуртка «Іноземна мова у сучасному світі». Дослідження даної теми викликало неабиякий інтерес у гуртківців.
Особливої уваги заслуговує колективна робота над проєктом «Англіцизми та германізми в повсякденному житті українців». Адже часто використовуючи у своєму мовленні такі слова, як авторалі, банер, ноутбук, роумінг, хот-дог, омбудсмен, фентезі, коледж, трилер, імідж, бізнес, саміт, смокінг, спікер, шоумен, абзац, автобан, айсберг, балетмейстер, бутерброд, больверк, брудершафт, вундеркінд, глазур, кегельбан, ландшафт, курорт, майстер, мольберт, морс, рюкзак, феєрверк, флейта, флігель, циферблат, шлагбаум, шпиталь, штиль, …, ми навіть не замислюємося про їх походження. Пройшовши процес асиміляції, зазначені слова добре укорінилися в українській мові, адаптувалися до її норм та активно вживаються у висловлюваннях.
На засіданні гуртка встановлено, що внаслідок комунікації між носіями української, англійської і німецької мов, прямих відносин, культурних зв’язків та міжнародної співпраці здійснюються мовні зближення, мовні контакти, вплив однієї мови на іншу. А це свідчить про те, що відбувається процес запозичення та засвоєння слів однієї мови іншою. За результатами лінгвістичного дослідження можна констатувати, що словниковий склад української мови є досить насиченим та різноманітним завдяки запозиченням германського походження, які відносяться майже до усіх сфер життя.
Використовуючи запозичену лексику слід пам’ятати, що слова як кольорові камінці, мало їх назбирати, треба ще з них навчитися гарно узори викладати. Звертаймося до словників, збагачуймо свій лексичний запас, знаймо і шануймо ціну Слова, незважаючи на його походження. Хоча,