Вказав охлялим землякам шлях великих націй.
Як метеор, пролетів він над нашою Елладою, не лишаючи наступника,
Пригадав забуту правду, що не розніжений ліричний гуманізм є
Що не безсилим квилінням, лише «вогнем кривавим, пламенним мечем нарізана
Хотів, щоб вогонь його слова перемінився в справжній вогонь, в якім спопеліла б
Був голосом вопіющого в пустині, був Пророком, Світочем, що світив і горів,
Кожна нація має людину – символ, людину – знак, людину – фокус. Кожне століття дає людству Генія. Для нашої культури такою людиною символом є, без сумніву, він – Тарас Григорович Шевченко. Так, ХІХ століття подарувало світові талановитого художника, поета, а нам, українцям, палкого патріота своєї землі й непохитного борця за справедливість.
Пророк. Геній. Народний співець. Живописець людської душі. Художник. Мовний інтегратор. Вічний Митець. Палаюче Сонце. Український мученик. Кобзар… Всіма цими словами небезпідставно вже понад дві сотні років називають Тараса Григоровича Шевченка та вшановують його ім’я.
Він найвидатніший український поет. Він прийшов до нас у своєму знаменитому тулубі і шапці. Але молодий Шевченко був тим ще франтом. З легкістю витрачав гроші на красивий і модний одяг, любив білі парусинові костюми і якось з гонорару навіть купив собі єнотову шубу.
Нелегка доля талановитого молодика робила його страшенно популярним, а особисте життя поета завджи було за великою завісою.
«Його ми звемо Кобзарем» – таку назву мала літературна година, присвячена 210-й річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка, яка відбулася напередодні Шевченівських днів, 7 березня 2024 року, в літературній світлиці музею книги для студентів агроінженерного факультету та факультету економіки і природокористування – шанувальників Шевченківської спадщини ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут» (викл. О.Шумінська та І.Соловей).
Леся Красільнікова, директор музею книги, своєю розповіддю віртуально відобразила події життя Тараса Григоровича у ХІХ ст. Вона розповідала про Шевченка не лише як про талановитого письменника, поета і художника, а говорила про нього як про звичайну людину, про його особисте життя, про його мрії, про його страждання .
Студенти з захопленням слухали розповідь, адже ми чуємо і знаємо про Шевченка з дитинства. Вчителі на уроках розказують дітям про Тараса Григоровича, підкреслюючи його велич. Але читаючи лише «сиру» біографію ми фактично не знаємо про нього нічого. Що любив? Про що мріяв? І чого соромився?
Упродовж Шевченківських днів в музеї книги експонується книжково - ілюстративна виставка «Володар слова пророчого і благовісного», присвячена 210-ій річниці від дня народження Великого Кобзаря - Тараса Шевченка.