Сучасна туристична освіта потребує не лише засвоєння теоретичних знань, а й можливості досліджувати туристичні ресурси безпосередньо в реальному середовищі. Навчання в історичному просторі – це унікальна можливість не лише отримати нові знання, а й безпосередньо доторкнутися до культурної спадщини, побачити взаємозв’язок людини, природи, історії та культури. Такою була бінарна екскурсійно-пізнавальна лекція для здобувачів вищої освіти з освітніх компонент «Екологізація туристичної діяльності» (к.геогр.н., доц. Зоряна ГЕРАСИМІВ) на тему «Ресурси екологічного туризму» та «Етнокультурологія» (к.пед.н., доц. Надія ОСТРОВСЬКА) на тему «Архітектура України», яке відбулося 23 вересня 2026 року у Бережанському замку.
Поєднання тем дало змогу комплексно розглянути дестинацію як природно-культурний та туристичний ресурс, а також простежити, як архітектура відображає історію, традиції, спосіб життя та культурні взаємозв’язки українського народу.
У межах освітньої компоненти «Екологізація туристичної діяльності» здобувачі освіти розглядали територію замку з погляду ресурсів екологічного туризму, аналізували природне середовище, ландшафт, рекреаційні можливості території, а також культурні об’єкти як важливу складову туристичного ресурсу. Особливу увагу було звернено на необхідність відповідального використання природних і культурних ресурсів, адже розвиток туризму повинен поєднувати туристичну привабливість території із завданнями її збереження.
Важливою складовою заняття стала етнокультурологія, яка дала можливість подивитися на Бережанський замок не просто як на споруду, а як на носія історичної пам’яті. Архітектура є невід’ємною частиною матеріальної культури народу. У ній передаються традиції, світогляд, естетичні уявлення, технологічні можливості та особливості суспільного життя людей. Вивчення даної теми у реальному історичному середовищі дозволило здобувачам освіти простежити, як культурні процеси різних історичних періодів знаходили своє відображення в будівництві.
Студенти поспілкувались з археологом ДІАЗ м. Бережани Олегом ЛЕСЬКІВИМ, який ознайомив їх з історією замку, його архітектурними та фортифікаційними особливостями, а також розповів про результати досліджень пам’ятки та важливість її збереження. Розглядаючи замок, студенти звертали увагу на його планування, архітектурні форми, поєднання оборонної та житлової функцій.
Для майбутніх фахівців туристичної сфери такі знання мають практичне значення. Адже туристу важливо не лише показати архітектурний об’єкт, а й розкрити його культурний зміст, пояснити його місце в історії території та значення для сучасного суспільства.
Здобувачі освіти змогли простежити, як етнокультурна та архітектурна спадщина перетворюється на важливий ресурс туризму. З одного боку, пам’ятка є джерелом історичної та культурної інформації. З іншого – вона формує туристичну привабливість території, може бути частиною екскурсійних маршрутів, культурно-пізнавальних програм та інших туристичних продуктів.
Етнокультурологія допомагає зрозуміти, що саме ми зберігаємо і яке культурне значення воно має. Екологізація туристичної діяльності дає змогу усвідомити, як використовувати цей ресурс відповідально, не завдаючи шкоди природному та культурному середовищу.
Сучасний туризм дедалі більше орієнтується не лише на споживання туристичних ресурсів, а й на їх збереження. Майбутньому фахівцеві важливо розуміти цінність як природної, так і культурної спадщини.
Під час заняття здобувачі освіти мали можливість переконатися, що історична пам’ятка та її природне оточення не існують окремо одне від одного. Разом вони формують культурний ландшафт – простір, у якому відображаються результати взаємодії людини з природою протягом тривалого історичного часу.