6. 10. 2021 року проведено спільне онлайн засідання студентських наукових гуртків з «Біології» (керівник Мартиненко Ж. О.) та «Агрохімічні дослідження в екології» (керівник Гловин Н. М.) на тему: "Дослідження праць відомих науковців в сфері природничих наук та їх вплив на розвиток та наукові досягнення аграріїв". Актуальність засідання полягає у тому, що у ці дні в Швеції та Норвегії розпочинається щорічний Нобелівський тиждень, під час якого стануть відомі лауреати цієї престижної премії за 2021 рік.
Саме сьогодні, 6.10.2021 року, оголосили лауреатів з хімії. Нобелівську премію з хімії отримали британсько-американський вчений Девід Макміллан та німець Бенджамін Ліст "за розвиток асиметричного органічного каталізу". "Будівництво молекул - складне мистецтво. Бенджамін Ліст та Девід Макміллан удостоєні Нобелівської премії з хімії 2021 року за розробку нового точного інструменту молекулярного будівництва - органокаталізу. Це мало великий вплив на фармацевтичні дослідження та зробило хімію зеленішою", - пояснюється роль учених у Нобелівського комітету. Каталізатори, які контролюють та прискорюють хімічні реакції, є фундаментальним інструментом для науки, але дослідники тривалий час вважали, що в принципі їх лише два: метали та ензими. Ліст та Макміллан у 2000 році незалежно один від одного розробили третій тип каталізу - асиметричний органічний каталіз, що базується на невеликих органічних молекулах. Такі каталізатори є екологічно чистими та дешевими у виробництві.
Це проявило великий вплив на фармацевтичні дослідження і зробило хімію більш екологічною. Простіше, це як ізомери праве і ліве відзеркалення.
Нобелівська премія — одна з найпрестижніших міжнародних премій, яку щорічно присуджують за видатні наукові дослідження, революційні винаходи або значний внесок у культуру чи розвиток суспільства. Сума премії змінюється залежно від доходів Фонду Нобеля. Торік вона становила 10 млн шведських крон (близько $ 1,1 млн).
Нобелівська премія — це майже «Оскар» світу науки. Майже так і є. Нобелівська премія є найпопулярнішою науковою нагородою і її справді вважають найпрестижнішою. Вона покликана нагороджувати діячів науки та культури з найвагомішими досягненнями, та спонукати інших вчених, митців та миротворців працювати задля добробуту людства. Проте Нобелівську премію передбачено вручати лише за досягнення у досить вузькій сфері дисциплін: фізиці, хімії, медицині та фізіології, літературі, економіці та за сприяння встановленню миру.
Тож окрім неї є чимало інших нагород. Наприклад, Премія Бальцана за визначні досягнення у гуманітарних чи природничих науках, культурі та боротьбі за мир, Медаль Коплі Лондонського королівського товариства за фізичні та біологічні відкриття, Абелівська премія для математиків, Премія Тюринга для інформатиків та багато інших не менш вартісних наукових нагород.
А хто взагалі такий Нобель?
Альфред Нобель був шведом із надзвичайно широким колом зацікавленостей: володів кількома мовами, був винахідником, власником 355 патентів, зокрема динаміту, підприємцем, науковцем-хіміком, а у вільний час займався поезією та драматургією.
У 1895 році 62-річний Альфред написав заповіт, який після його смерті наступного року спричинив чимало галасу. У ньому зазначалося, що винахідник бажає аби більшу частину його майна у розмірі 31,6 мільйона шведських крон, що в перерахунку на теперішній курс становить близько 265 мільйонів доларів, використали на створення фонду. Прибуток від обороту його цінних паперів мав щороку розділятися на п’ять рівних частин, щоб виплачувати премії людям, чиї досягнення за минулий рік принесли найбільше користі людству. Щоправда, зараз за деякі відкриття нагороди вручають інколи через десятиліття.
Родичі Альфреда Нобеля критично і зі спротивом поставилися до такого розподілу його спадщини, тож повною мірою заповіт виконали лише 1900 року. Тоді була заснована Фундація Нобеля, а наступного року вручені перші Нобелівські премії.
Чому нагороди стосуються конкретних п’ятьох областей? Чому серед них немає математики чи біології?
Обрані галузі зображують сферу інтересів Альфреда Нобеля. Він написав у заповіті, що дохід фонду слід розділити на п’ять рівних частин та розподілити у такий спосіб, щоб нагородити чотирьох осіб, які зробили найважливіші досягнення у фізиці, хімії, медицині або фізіології, літературі, та людину, яка найбільше сприяла встановленню миру.
Рада директорів Нобелівської фундації вирішила зберегти початкові п’ять премій, які заповів Альфред, та не допускати внесення доповнень.
Хто може висувати номінантів на премію?
Якщо вважаєте, що ви і є тою людиною, яка найбільше послужила за останній рік людству, то висунути свою персону для отримання премії все одно не вдасться. Правилами це заборонено.
Щовересня кандидатів на отримання Нобелівської премії наступного року висувають тисячі запрошених Нобелівськими комітетами членів академій та парламентських асамблей, викладачів, університетів, науковців та багато інших, щоб висуванці представляли якомога більше країн та університетів.
Після цього Нобелівські комітети з кожної галузі обирають попередніх кандидатів, щодо яких згодом консультуватимуться з експертами та оберуть серед них фінальних номінантів. Цікаво, що їхні імена та іншу інформацію членам комітетів не можна розкривати протягом 50 років.
Хто обирає нобелівських лауреатів?
Відбір власне лауреатів Нобелівської премії відбувається шляхом голосування членів відповідальних за присудження премій організацій. Так, за нагороди у галузі фізики, хімії та економіки відповідає Шведська королівська академія наук, у галузі медицини або фізіології - Нобелівська асамблея Каролінського інституту, лауреатів літератури визначає Шведська академія, а за премію миру відповідає Норвезький Нобелівський комітет.
Традиційно визначати лауреатів починають з першого понеділка жовтня, щодня оголошуючи переможців у одній із номінацій, а 10 грудня, у день смерті Нобеля, проводять церемонію вручення нагород.
На церемонії нагородження кожному лауреату вручають золоту медаль із силуетом Альфреда Нобеля, диплом від рук короля Швеції та, звісно, грошову премію. Сума премії не є сталою, та з року в рік може мінятися.
Нобелівською премією поки що не було нагороджено громадянина України. Однак лауреатами вже неодноразово ставали вчені, які мали українське походження, народилися на території України або зростали чи працювали тут:
Ілля Мечников отримав Нобелівську нагороду з фізіології й медицини 1908 року за праці про імунітет.
Роалда Гоффмана нагородили премією з хімії 1981 року за розробку теорії протікання хімічних реакцій», що значно розширює можливості для планування хімічних експериментів.
Тематика засідання наукового гуртка стане мотивацією студентам-екологам для старту наукових досліджень.
Викладачі Гловин Н. М., Мартиненко Ж. О.
