Електроенергетика – галузь економіки України, яка забезпечує споживачів електроенергією та є важливою сферою для створення комфортних умов та високого рівня цивілізації людства у всьому світі. Електрична енергія виробляється на атомних, теплових, гідро- та інших електростанціях і транспортується за допомогою ліній електропередач та розподільних пристроїв до місць її споживання та корисного застосовування. Виробництво, передача, розподіл та споживання електричної енергії вимагають високої технічної культури забезпечення електробезпеки під час проектування, спорудження, монтажу, налагодження, експлуатації та ремонту електроустановок. Тому, особливо важливим є дотримання вимог охорони праці в електроенергетиці, зокрема при підготовці фахівців в галузі електричної інженерії та їх професійної діяльності.
З 11 по 20 травня в Національному університеті біоресурсів і природокористування України проходив ювілейний Х «Фестиваль студентської науки – 2021», приурочений до 123-річчя університету та Дня науки.
20-21 травня 2021 року на базі Інституту відновлюваної енергетики НАН України відбулась XХІІ МІЖНАРОДНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА ОНЛАЙН-КОНФЕРЕНЦІЯ «ВІДНОВЛЮВАНА ЕНЕРГЕТИКА ТА ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ У XXI СТОЛІТТІ», яка присвячена 30-річчю Незалежності України. Організаторами даного заходу були провідні вітчизняні та зарубіжні науково-дослідні установи: Інститут відновлюваної енергетики НАН України, КПІ ім. Ігоря Сікорського, Мала академія наук України, Представництво Польської академії наук в м. Києві, Варшавська політехніка, Громадська спілка «Енергетична асоціація «Українська воднева рада», Міжгалузевий науково-технічний центр вітроенергетики ІВЕ НАН України, Кафедра ЮНЕСКО «Вища технічна освіта, прикладний системний аналіз та інформатика» при КПІ ім. Ігоря Сікорського та ННК «Інститут прикладного системного аналізу».
Євроінтеграційні процеси в освітянському просторі України обумовлюють активізацію інноваційних тенденцій відповідності стандартам якості вищої освіти закордоном. Цим пояснюється необхідність реформування усіх ланок освіти й вищої, зокрема. На конкурентноспроможність українських фахівців вітчизняного та європейського ринків праці відчутно впливає якість підготовки професійних кадрів у вищій школі та відповідність дипломів європейським стандартам.
Створена за ініціативою американського сенатора Джеймса Вільяма Фулбрайта, програма міжнародних наукових обмінів успішно діє з 1946 року, нині — більш ніж у 160 країнах світу. Понад 400 тисяч учасників різних національностей, віросповідань і наукових зацікавлень стали її успішними стипендіатами. Серед них — більш як 1100 українців, які навчалися, стажувалися чи проводили дослідження в США за час існування Офісу Програми в Україні. Це також понад 750 американських науковців, які викладали в цей же період в українських закладах вищої освіти та займались дослідницькою працею.
В умовах модернізації вищої освіти питання академічної доброчесності та академічної культури є ключовими чинниками успішного розвитку освітнього й наукового процесу академічної установи. Питання академічної доброчесності розглядають не лише крізь призму боротьби з нечесними практиками, а й задля побудови ефективної моделі морально-етичної поведінки студентів, викладачів та інших працівників закладів освіти.
Студентський науковий гурток