25 квітня 2017 року було проведено студентський форум «Порівняльний аналіз природоохоронної діяльності України та Європи». Форум організували викладачі кафедри екології, охорони навколишнього середовища та збалансованого природокористування та студенти факультету «економіки та природокористування» В цілому на форумі виступили студенти та викладачі по проблемах накопичення переробки та утилізації сміття, а також природоохоронні об`єкти.
Оскільки, одна із сучасних, іосновнихпроблем сьогодення є саме екологічна ситуація, то форум, безумовно, має досить велике значення для природоохоронної діяльності.
Студенти спілкувалися, активно допомагали в організації заходу.
Поки Україна не знає, що робити з мільярдами тонн сміття, Європа широко використовує відходи у найрізноманітніших сферах виробництва, заробляючи на цьому солідні гроші.
В Україні нараховується 6,5 тисячі законних і близько 35 тисяч незаконних сміттєзвалищ, загальною площею 7% території, а це можна прирівняти до площі цілої Данії (понад 43 тисячі кв. км). І з кожним роком ситуація лише погіршується. За підрахунками екологів, Україна накопичила 54 млн кубометрів відходів; щороку сміттєві полігони поповнюються приблизно на 15-17 мільйонів тонн. На переробку йде лише десята частина зібраного сміття.
На сьогодні у країні є 4 сміттєспалювальних заводи, але працює лише київський завод "Енергія".
Сміття нікуди подіти, адже воно розпадатиметься сотні років. І навіть якщо розпочати його сортувати та переробляти, величезні території родючих земель відновляться не швидше, ніж через 300 років.
Трагедія 28 травня на Грибовицькому звалищі під Львовом вкотре нагадала країні про глобальні екологічні проблеми. Ледь не в кожному населеному пункті існують труднощі з відходами, а сфери утилізації сміття як такої в Україні фактично не існує. Поки українці думають – куди подіти сміття, у країнах ЄС інша халепа – де його взяти. Адже на переробці сміття можна мати дуже непоганий бізнес. У розвинутих країнах перероблені відходи давно стали повноцінним продуктом міжнародної торгівлі. З вторинної сировини отримують теплову та електроенергію.
У Європі в кожній країні є спеціальні контейнери для сортування сміття. Зазвичай, розподіляють відходи на кілька основних категорій: пластик, папір, скло, органічні відходи та метал.
Одним з лідерів переробки сміття є Швеція. Тут переробляють 99% усіх відходів країни. За допомогою вторинної сировини опалюють будинки, забезпечують їх електроенергією. А було б у них більше сміття – були б краще забезпечені власні енергетичні потреби. Таку проблему у Швеції вирішили імпортом сміття з інших країн.
Схожа ситуація і в Німеччині, Швейцарії та Австрії. У країнах полігони зі сміттям як такі взагалі закриті, адже 97 % відходів також переробляється. До слова, вся цементна промисловість у цих країнах працює на спалюванні сміття і автопокришок. У Німеччині навіть існує так звана «сміттєва» поліція, яка штрафує порушників.
Навіть сусідня Польща радикально підійшла до проблеми відходів у країні. Спеціальний закон поклав край нелегальним сміттєзвалищам, а люди почали сортувати відходи.
Та не всі країни Європи мають таку втішну ситуацію з переробкою сміття як Швеція чи Німеччина. Гігантськими звалищами і відсутністю відповідних заводів славиться Італія, Болгарія, Румунія та країни Балтії. Вони і є одними з постачальників відходів до лідерів переробки сміття.
З непридатної деревини, соломи і т.д. виготовляють альтернативне органічне паливо — палети, якими опалюють будинки.
Величезним попитом користується вторинна сировина з переробленого пластику. З пляшок, які переробляють спочатку у гранули, виготовляють предмети домашнього побуду, корпуси побутової техніки, труби, іграшки та багато іншого. Особливо популярна сировина серед власників 3D-принтерів.
Якщо говорити про потенціал сміття, то його можна сортувати, переробляти, компостувати, спалювати, використовувати метан, що утворюється. Лише на львівському сміттєзвалищі утворюється 10 млн кубічних метрів метану щорічно — розповідає експерт.
Макулатуру переробляють на газетний і туалетний папір, тканину, руберойд, картон та інше.
Завдяки спеціальній обробці відпрацьованих шин, сировину потім використовують для виготовлення килимків, підлоги, підошов до взуття, покриття тенісних кортів та у будівництві доріг.
Листя з дерев, яке в Україні часто палять або ж просто вивозять на полігони, є чудовим добривом для землі.
Перероблену сировину зі скла можна продавати на спеціалізованих виробництвах цегли, плитки, водних фільтрів, кераміки та іншого.
Брухт, особливо з кольорових металів, також є дуже вигідним у сміттєвому бізнесі. Переплавлений метал може піддаватися багаторазовій переробці, не втрачаючи при цьому своїх властивостей.
Як було сказано Мартиненко Жанною Олександрівною, викладачем екології: «Наразі українська держава намагається активно розвивати міжнародну природоохоронну співпрацю, беручи участь у міжнародних нарадах, конференціях та семінарах для стабілізації і покращення екологічної ситуації…». Так давайте і ми не будемо залишатися осторонь проблем, які вирішуються не тільки на державному, а й на міжнародному рівнях. І коли Україна вже заклала фундамент для кращого майбутнього, то підтримаймо поширення екологічної інформації, впровадження екологічних інновацій та підвищимо екологічну свідомість суспільства!